Рекомендації для батьків п’ятикласників

Ми повинні виховувати так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена, стомлююча робота школяра забарвлюється радісним почуттям. 

                                  В.О. Сухомлинський

Поняття «адаптація» – одне із ключових у дослідженні живого організму, оскільки саме механізми адаптації, забезпечують можливість існування в мінливих умовах середовища.

Психічна адаптація – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб.

 Ефективність процесу шкільної адаптації значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, збереження фізичного i психічного здоров’я дитини. Будь-яке порушення збалансованості системи «особистість – середовище» може стати джерелом тривоги. якщо його не ліквідувати, то рівень тривоги зростає, i формується емоційний стрес.

 Основними ознаками шкільної дезадаптації є:

складнощі в навчанні;

агресивна поведінка щодо педагогів та однокласників;

надмірна активність i рухливість;

підвищена збудженість, тривожність;

нездатність до концентрації уваги;

емоційна неадекватність;

відчуття власної неповноцінності;

погано контрольована поведінка.

Поради батькам п’ятикласників

1.  Якщо  Вас  щось  турбує  в  поведінці  дитини,  якомога  швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан  дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4.  Допоможіть  дитині  вивчити  імена  нових  учителів,  запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5.  Порадьте  дитині  в  складних  ситуаціях  звертатися  за  порадою  до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати  однокласникам  і  питати про  уроки  тощо. Не  слід відразу  послаблювати контроль  за  навчальною  діяльністю,  якщо  в  період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7.  Основними  помічниками  у  складних  ситуаціях  є  терпіння,  увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій  інтерес звичайним питанням типу: "Як пройшов твій день у школі?". Кожного  тижня вибирайте час,  вільний  від  домашніх справ,  і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена,  події  та  деталі,  про які  дитина  вам  повідомляє,  використовуйте  їх надалі для  того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша  дитина має  оцінювати  свою  гарну  успішність  як  нагороду,  а неуспішність як  покарання.  Якщо  у  дитини  навчання  йде  добре, проявляйте  частіше  свою радість.  Висловлюйте  заклопотаність,  якщо  у дитини  не  все  добре  в  школі. Постарайтеся  наскільки  можливо,  не встановлювати  покарань  і  заохочень  вони можуть  привести  до  емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас  з  питаннями, пов’язаними  з  домашніми  завданнями,  допоможіть  їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11.  З’ясуйте,  що  взагалі  цікавить  вашу  дитину,  а  потім  встановіть зв’язок  між  його інтересами  і  предметами,  що  вивчаються  в  школі.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу  в  домі,  коли  в  житті  дитини  відбуваються  зміни. Намагайтеся  уникнути великих  змін  чи  порушень  в  домашній  атмосфері. Спокій  домашнього  життя допоможе  дитині  більш  ефективно  вирішувати проблеми в школі.

 

Пам'ятайте:

• Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.

• Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.

• Якщо дитину висміють - вона стане замкнутою.

• Якщо дитина зростає у докорах - формується почуття провини.

• Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.

• Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.

• Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.

• Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.

• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.

• Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.