Батькам та педагогічним працівникам:

1.    Звертати увагу, в яких месенджерах та соціальних мережах проводить час дитина, чи не з’явилися у дитини чималі кошти, можливо нові гаджети або речі.

2.    Контролювати коло спілкування дитини, чи немає серед них тих, хто полюбляє заробити «легкі гроші», а якщо все ж таки у дитини є такі «друзі» – пояснити їм які можуть бути наслідки такого спілкування.

3.    Роз’яснити дітям, що «Легких грошей» не буває, адже протиправний заробіток завжди несе за собою покарання, іноді навіть і позбавлення волі.

4.    Підвищувати свідомість дитини.

 (Розкажіть дитині про поняття вербуваннята які ризики це несе не тільки для дитини але й для оточуючих. Поясніть, що навіть безневинна на перший погляд інформація, наприклад, про розташування техніки, блокпостів чи військових, може бути використана на шкоду країні. Розкажіть, що ті, хто намагається отримати таку інформацію, можуть діяти обманом, пропонувати гроші, подарунки чи інші винагороди. Навчіть дитину бути обережною з новими знайомствами в соцмережах, уникати спілкування з незнайомцями, які задають підозрілі питання. Зверніть увагу, що завжди можна сказати "ні" та звернутися до батьків чи вчителів, якщо щось викликає сумніви чи дискомфорт.Також наголосіть, що повідомлення дорослих про такі ситуації – це прояв відповідальності та турботи про безпеку сім'ї та громади).

Для залучення до злочинної діяльності спецслужби рф використовують різноманітні прийоми і засоби: маніпулюють дітьми через шантаж, обіцянки матеріальних благ або тиск на емоції.

·      Підтримуйте відкриту комунікацію з дитиною. (Відкрита комунікація допомагає вчасно виявити будь-які підозрілі або небезпечні ситуації).

·      Приймайте участь у освітніх та психологічних заходах дитини (Беріть участь у заходах, які спрямовані на підвищення свідомості та психологічний захист від вербування).

·      Сприяйте формуванню критичного мислення, розвиток навичок прийняття відповідального рішення, оволодіння сучасними технологіями розв’язання складних ситуацій, аналізу конкретних ситуацій.

·      Підвищуйте правову свідомості та відповідальності шляхом інформування, ознайомлення із законодавством України, виховання у дітей патріотизму, формування ціннісних орієнтирів та утвердження національнопатріотичної свідомості, поваги до Конституції України та держави, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії.

5.    Проведення просвітницької роботи з дітьми щодо медіаграмотності та медіагігієни, зокрема заборона використання певних соціальних мереж також роз’яснення дітям та надання можливих навичок щодо розрізнення фейкової інформації від достовірної, пояснити, яка інформація є секретною і які наслідки її розголошення матиме як для країни, так і для дитини, її рідних.

6.    Налагоджувати довірливі стосунки, спілкуватися з дітьми, цікавитися, як вони проводять свій вільний час, в яких соціальних мережах зареєстровані, щоб мати можливість коректно пояснити можливі небезпеки, які несе та чи інша мережа, месенджер щодо можливого ризику вербування, які можуть бути наслідки, познайомити із схемами вербування, щоб зіткнувшись із чимось схожим, дитина була готова реагувати відповідним чином (протистояти тиску, маніпуляції, повідомити батькам та звернутися до поліції).

Куди можна звернутися у разі надходження пропозицій дитини щодо залучення її до диверсійної діяльності

Інформацію про можливі факти протиправної діяльності негайно необхідно повідомити поліції за телефонним номером екстреної служби «102» або заповнити форму зворотного зв'язку на сайті кіберполіції.

 

Алгоритм вибору професії

Кожна людина хоча б раз в житті обирала собі професію. Для прийняття правильного рішення при виборі професії тобі необхідно враховувати ряд факторів: власні побажання, психологічні особливості та можливості, не слід й забувати про потреби ринку праці. Для цього існує так звана «формула вибору професії», яка в загальному вигляді показує первинний алгоритм прийняття оптимального рішення в поєднанні наступних компонентів: «хочу»-«можу»-«треба».Розкриємо коротко суть цих складників.

 

 «ХОЧУ» - твої інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри. Це те заняття, яке ти робиш з цікавістю, з бажанням, за власною ініціативою. Якщо вибрана справа подобається, то ти охоче будеш працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом. І в результаті більше зароблятимеш.

 

 «МОЖУ» - можливості особистості, тобто твій стан здоров'я, наявний досвід (знання, вміння, навички), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності. Наприклад, в якихось справах ти більш успішний, довго можеш працювати не втомлюючись, а в інших, навпаки, швидко починаєш нервувати, сердитись, у тебе нічого не виходить.

 

 «ТРЕБА» - потреби суспільства, тобто свої уявлення про обов'язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і перспективних спеціальностей, які користуються попитом на ринку праці, вірогідність працевлаштування за обраним фахом. Слід врахуватидцо отримання статусу безробітного - невиграшний початок трудової кар'єри. Тому обираючи професію потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах, кон'юнктурою ринку праці.

Але кінцевий оптимальний вибір своєї професії можна зробити тільки тоді, коли ти проаналізуєш всі компоненти формули, співставиш їх між собою та з вимогами фаху до людини, і вони хоча би частково співпадуть між собою.

Не забувай, що обираючи професію, ти плануєш свій професійний шлях вперед. Тому важливо вивчати і історію професій.

Світ дуже швидко змінюється. З появою нових потреб суспільства з'являються нові технології, що народжують нові професії, на зміну одних приходять інші. Але також існують і «вічні» фахи, які ніколи не втратять своєї актуальності(лікар, вчитель).

 

Основні кроки вибору професії

1.     Складіть список професій, які вам подобаються, підходять.

2.     Складіть список своїх вимог до професійного майбутнього.

3.     Визначте важливість кожної вимоги.

4.     Оцініть відповідність вимог професій до ваших якостей.

      5.      Проаналізуйте, яка професія більше за інші підходить саме вам.

      6.      Обговоріть свій вибір з батьками, вчителями, друзями, фахівцями.

7.     Визначте практичні кроки до успіху.

Цінуйте час. Не витрачайте його дарма. Всі навики і вміння, яких ти набудеш під час навчання, стануть у пригоді, коли будеш шукати роботу. Зараз ти вирішуєш питання вибору  професії та ВНЗ, а потім потрібно буде працевлаштовуватися, життя так влаштоване, не можна втрачати ні хвилини.

 

«16 днів проти насильства»: як наша школа об’єднується заради безпеки

Щороку з 25 листопада по 10 грудня наша школа, як і вся Україна та світова спільнота, долучається до міжнародної акції «16 днів проти насильства». Це не просто черговий пункт у шкільному календарі, а важливий час для роздумів, навчання та активних дій, спрямованих на створення безпечного та дружнього середовища для кожного учня та вчителя.

Чому саме 16 днів?

Ця кампанія символічно поєднує дві ключові дати:

• 25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок (і будь-якого насильства загалом).
• 10 грудня — Міжнародний день прав людини.

Цей період підкреслює, що насильство в будь-якій формі є прямим порушенням фундаментальних прав людини. Мета акції — привернути увагу до цієї проблеми, розвіяти міфи та нагадати, що мовчати про насильство не можна.

Наші шкільні ініціативи: вчимося жити без агресії

У рамках акції в нашій школі проходять різноманітні заходи, адаптовані для різних вікових груп:

1. Інформаційні години та бесіди:
Класні керівники проводять уроки, де ми обговорюємо різні види насильства (фізичне, психологічне, економічне, кібербулінг), вчимося розпізнавати тривожні сигнали та розуміти, що таке здорові особисті кордони.

2. Конкурси плакатів та малюнків, руханки:
Учні мають можливість творчо висловити своє бачення світу без насильства. 

3. Тренінги та рольові ігри:
Практичні заняття з психологом допомагають дітям відпрацьовувати навички ненасильницького спілкування, вирішення конфліктів мирним шляхом та вміння відстоювати свої права.

4. Батьківські збори та семінари:
Ми активно залучаємо батьків до обговорення проблеми домашнього насильства та булінгу, адже безпека дитини починається вдома. Важливою є співпраця сім'ї та школи.

Головний меседж: Ти не один!

Найважливіше, що ми намагаємося донести до кожного учня: якщо ти зіткнувся з насильством або став його свідком — не мовчи. У школі є дорослі, яким можна довіряти: вчителі, соціальний педагог, психолог. Вони завжди готові вислухати та допомогти.

Ми прагнемо створити в нашій школі такий простір, де кожен почуватиметься захищено, де панує взаємоповага, толерантність та підтримка.

Акція «16 днів проти насильства» — це лише початок. Наша спільна мета — зробити так, щоб ці принципи діяли не тільки 16 днів на рік, а щодня, перетворюючи нашу школу на справжній острівець безпеки та доброзичливості.

Пам'ятаймо: насиллю немає виправдання!

 

Як підготуватись до НМТ: 5 порад для спокійного складання іспитів

Національний мультипредметний тест є важливим етапом у житті кожного випускника.

Від цього іспиту фактично залежить подальша можливість вступу до омріяного закладу вищої освіти, а така серйозність лише посилює природне хвилювання перед випробуванням.

Звичайно, щоб вдало скласти національний мультитест, необхідні знання та натренованість у виконанні завдань, однак і без правильного психологічного налаштування тут годі обійтися.

Як психологічно підготуватися до важливих іспитів і зменшити хвилювання?

Організаційна підготовка

Щоб уникнути зайвих хвилювань – озбройтеся обізнаністю. Отримайте вичерпну інформацію про умови та формат іспиту, вивчіть усі його особливості та вимоги.

Також уточніть дати та час іспитів. Створіть для себе календар з важливими датами випробувань, щоб нічого не проґавити й не перейматися зайвий раз.

Така попередня підготовка допоможе зняти перший стрес, зробить процедуру складання іспитів прозорою та зрозумілою, гарантуватиме, що в процесі ви нічого не забудете, а на самому іспиті не доведеться перейматися, що ви чогось не розумієте.

Систематизуйте своє навчання

Велику кількість хвилювань перед національним мультитестом викликає думка, що часу на вивчення та повторення необхідного матеріалу не вистачить.

Щоб систематизувати своє навчання й в ніч перед іспитами спокійно відпочивати, а не повторювати в паніці всю інформацію, складіть графік вивчення і повторення матеріалу.

Так ви будете впевнені, що нічого не пропустите і до важливої дати точно встигнете засвоїти знання.

Ефективній підготовці до мультитесту сприятиме системтичне виконання тестових завдань на сайті ЗНО-ОНЛАЙН.

Дбайте про свій відпочинок та здоров’я

Випускники часто починають впадати в крайнощі. Одні цілодобово вчать навчальний матеріал, а інші ж насолоджуються відпочинком, зрідка гортаючи підручник. Насправді ж для гарної підготовки й подальшого зменшення хвилювань важливо дотримуватися балансу.

Чергуйте навчання та відпочинок. По-перше, це покращить запам'ятовування, а по-друге, перерви від навчання даватимуть можливість розслабитися та зменшити рівень напруження.

Крім того, щоб мозок гарно працював, дбайте про своє здоров'я. Дотримуйтеся режиму сну, збалансовано і поживно харчуйтеся та не забувайте про фізичну активність.

Напередодні іспиту не навантажуйте себе

У переддень іспиту рівень тривоги, переживань та бажання ще раз переглянути всю інформацію може зашкалювати. Однак важливо опанувати себе та відпочити.

Напередодні національного мультитесту відкладіть усе, не повторюйте більше нічого. Улаштуйте день тиші та спокою: прогуляйтеся на свіжому повітрі, прийміть душ, підготуйте одяг та документи.

Одним словом, оберіть активності, які допомагатимуть налаштуватися на важливий день і зменшити рівень напруження.

Вивчіть техніки заспокоєння, які можуть знадобитися під час іспиту

У день тестування може бути важко опанувати своє хвилювання. Щоб впоратися з ним більш впевнено, можна вивчити техніки релаксації та попрактикувати їх напередодні.

Зокрема, подолати стрес на іспиті допоможе метод Бенсона. Для того, щоб заспокоїтися, цей американський лікар та професор радить послідовно виконати такі дії.

Сядьте зручно.

Заплющіть очі.

Розслабте тіло – від м’язів ніг до м’язів обличчя.

Дихайте носом – легко, вільно й глибоко, відстежуючи, як повітря проходить шлях до легенів.

Наприкінці видиху промовте подумки: “Один”. Потім вдихніть повітря й видихніть: “Два”. І так далі.

Дихайте так кілька хвилин, зберігаючи позу.

Розплющіть очі.

Ця та подібні техніки допомагають внормувати стан і зменшити тривогу, тож стануть ефективними помічниками на НМТ.

 

Поради батькам і дітям: як розпізнати булінг і реагувати на його прояви

Що робити батькам, які дізналися про те, що їхню дитину цькують у школі? Як поводитися дитині, яка стала об’єктом булінгу? І яке покарання чекає на кривдника?

 

Булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого

 

Закон України «Про освіту» містить типові ознаки булінгу:
• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та (або) фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та (або) спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Як батькам розпізнати булінг щодо своїх дітей:
• у дитини зникає бажання ходити до школи;
• діти уникають участі у спільних шкільних заходах;
• у дитини спостерігаються різкі зміни настрою;
• у дитини пропадають речі або вона приносить їх додому у зламаному чи пошкодженому вигляді;
• у дитини немає друзів у школі;
• дитина відчуває погіршення стану здоров’я.

Як батькам реагувати на ознаки булінгу:
• з дитиною необхідно обговорювати цю проблему якомога спокійніше;
• необхідно створити відчуття захищеності та спокою;
• уникайте звинувачень та не перетворюйте розмову на допит;
• спробуйте знайти чи розробити спільне рішення, яке дасть можливість дитині почуватись більш захищеною;
• необхідно негайно повідомити про факти булінгу адміністрацію школи;
• з метою притягнення винуватців необхідно повідомити про факти цькування до поліції;
• доречним буде отримати консультацію у психолога.

Поради дітям, як поводитися із кривдником
• Якщо це можливо, ігноруйте кривдника і уникайте контактів з ним.
• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, демонструйте силу духу.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Чим агресивніше ви реагуєте, тим більше шансів опинитися у загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.
• Радимо при явних ознаках вчинення булінгу викликати поліцію, яка має повноваження приїхати, припинити правопорушення та скласти протокол про притягнення до адміністративної відповідальності кривдника, який потім буде розглянутий судом.

 

Відповідальність за вчинення булінгу
Юридична відповідальність за вчинення булінгу виписана в статті 173-4 Кодексу України Про адміністративні правопорушення.
1) Вчинення булінгу без обтяжуючих обставин: штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
2) Булінг вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
3) Булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років: штраф на батьків або осіб, які їх замінюють, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
4) Булінг вчинений групою осіб або повторно малолітньою або неповнолітньою особою віком від 14 до 16 років: штраф на батьків або осіб, які їх замінюють, від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
5) Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу: штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Якщо під час булінгу вчиняються дії, які підпадають під ознаки інших правопорушень, то покарання наступає за такі дії додатково. Наприклад, коли під час цькування особі завдаються тілесні ушкодження, такі дії вже будуть підпадати під дію Кримінального кодексу України, і в залежності від тяжкості тілесних ушкоджень наставатиме відповідальність.
Крім того, якщо у процесі булінгу була завдана майнова шкода (пошкоджено майно, витрати на лікування), то кривдник або його батьки нестимуть цивільно-правову відповідальність, яка полягає в обов’язку відшкодувати завдану майнову шкоду.

Що таке селфхарм та як реагувати на дивні "котячі подряпини" у підлітків

Чому підлітки ріжуть собі тіло та що можуть зробити батьки.

Підлітковий вік - це майже завжди складний період життя, як у самих дітей, так і у батьків. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, перепадів настрою. Підліткам складно контролювати та розбиратися у власних емоціях, навіть якщо поруч люблячі близькі. В такі періоди у підлітків можуть бути прояви аутоагресії та інколи це має дуже шкідливі наслідки.

З чим стикаються підлітки

У підлітковому віці діти проходять складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями, щоб зіштовхнутися з реальністю дорослого життя. Маленькій людині доводиться шукати своє місце у світі повному боротьби та конкуренції.

Підліток - це вже не дитина, але й ще не дорослий. У навколишніх до нього багато вимог, йому вже додають обов'язки, його перестають сприймати дитиною і часто говорять: "ти вже дорослий".

Батькам у цей період знайти спільну мову з підлітком дуже складно. У батьків є досвід і розуміння світу, але підлітку здається, що його ніхто не розуміє, не чує і не може надати допомогу. Важко всім: підлітку, батькам, братам та сестрам, бабусям і дідусям, вчителям. І цей шлях дорослішання підлітка доводиться проходити всім разом.

Дуже багато залежить від того, які стосунки батьки побудують з дитиною - відкритість та доступність у будь-яких ситуаціях дозволяють пройти цей період без сильних потрясінь.

 Підтримка близьких допомагає увійти підлітку в доросле життя психологічно здоровою людиною, яка приймає і любить себе, вміє любити, прагне до прояву своїх можливостей і талантів.

Що таке селфхарм

Це найпоширеніший у підлітків прояв аутоагресії. Проявляється нанесенням собі подряпин та порізів. Підліток може пошкоджувати будь-які ділянки тіла, найчастіше - кисті, зап'ястя, передпліччя, стегна, живіт, зона ребер.

Пошкодження наносяться гострими предметами: голками, канцелярським ножем, лезом, ножицями та навіть нігтями. Глибина таких ушкоджень - від подряпин до пошкодження вен та сухожиль. Однак такі самоушкодження наносяться без мети вчинити суїцид.

Також можуть бути обпалення шкіри, висмикування волосся, перетискання та удари по частинах тіла, перешкоджання загоєнню ран.

Чому підлітки себе ріжуть

Основна мета - викликати фізичний біль. Бо він на час притупляє емоційний біль, відчуття провини, тривоги, депресії, болісні спогади.

Фізично, при нанесенні порізів, в організмі виділяється велика кількість ендорфінів, які здатні зменшувати біль і покращувати емоційний стан.

Однак такий спосіб призводить тільки до тимчасового душевного полегшення, і після згасання фізичного болю і припинення дії ендорфінів емоційні страждання повертаються і самоушкодження повторюється знову.

Поширені  причини селфхарму:

1. Сильний емоційний стрес або тривале психологічне напруження, яке відчуває підліток

Причиною переживань підлітка в таких ситуаціях найчастіше бувають відносини з батьками, друзями, вчителями. Не знаходячи виходу своєї агресії, підліток переносить агресію на себе, тим самим переносить увагу від складних життєвих ситуацій

Наприклад, підлітка насварили або покарали за щось. У відповідь на це у нього природним чином виникає образа, він вважає, що все це несправедливо стосовно нього. Навіть якщо він і був винен, він може вважати, що з усіх дітей в сім'ї частіше всіх карають його.

Підліток не може висловити агресію стосовно старших. "Не кричи на матір", "Я твій батько, не смій так зі мною розмовляти", "Як ти розмовляєш зі старшими" - зазвичай ці фрази вимовляються підвищеним голосом, якщо не надривним криком і можуть супроводжуватися фізичним покаранням.

Інколи батьки виховують дитину, маніпулюючи на почутті провини - щоб мати важелі тиску на дитину з метою маніпуляції нею. Приклади фраз, за ​​якими дорослі можуть розпізнати у себе ознаки маніпулятивної поведінки стосовно дітей:

"ми для тебе все робимо, а ти ..."

"мені через тебе довелося стільки витерпіти"

"я собі багато в чому відмовляю, щоб у тебе було ... "

"подивися, до чого ти маму (тата, бабусю, дідуся, брата, вчительку) довів"

"ми тебе всім забезпечуємо, де твоя вдячність"

"ми стільки працюємо, щоб у тебе було все, а ти це не цінуєш"

"ти вже дорослий"

"у твої роки у мене не було того, що є у тебе" тощо.

Буває і таке, що підлітка ні в чому не звинувачують, практично не маніпулюють, не сварять, але сама атмосфера в сім'ї не зовсім сприятлива.

Підлітки можуть переносити на себе відповідальність за те, що відбувається в родині, зокрема, між батьками.

Наприклад, підліток звинувачує себе в тому, що його батьки часто сваряться або розлучаються. Те, що його провини в цьому немає, він зрозуміє набагато пізніше, коли виросте.

2. Неприйняття свого тіла

У підлітковому віці хлопчики та дівчатка часто бувають незадоволені своєю зовнішністю, соромляться її, іноді це переростає в ненависть підлітка до самого себе і свого тіла. Швидше за все в даній ситуації до самоушкодження приєднається розлад харчової поведінки, який може супроводжуватися переїданням, обмеженням певного виду продуктів, викликанням блювоти, прийомом проносних.

3. Заклик про допомогу

Іноді аутоагресивні дії можуть мати демонстративний характер - підліток хоче привернути до себе увагу близьких, отримати допомогу, співчуття і розуміння. В цьому випадку порізи частіше наносяться на відкриті ділянки тіла, щоб оточуючі могли їх помітити.

"Як давно вашу дитини дряпає кішка?" - найбільш часте питання, що задається батькам в такій ситуації. Але дорослі не завжди звертають увагу на ушкодження, а іноді вважають, що це все кішка або собака подряпала їх дитину, навіть якщо кішки немає, вони можуть думати, що це сусідська, вулична або кішка іншого.

Часто, на ділянках шкіри, яка знаходиться постійно під одягом, ми зможемо також побачити безліч більш глибоких порізів.

Небезпека полягає в тому, що не завжди підліток може контролювати процес нанесення порізів і, трохи сильніше натиснувши, може пошкодити вени. У такому випадку може знадобитися медична допомога і чим швидше, тим краще.

Варто згадати, то найчастіші причини суїцидів серед підлітків саме демонстративні, з метою покарати кривдника, щоб він страждав.

4. Внутрішня порожнеча, самотність

У деяких випадках самоушкодження може бути викликано відчуттям внутрішньої емоційної порожнечі та самотності. В цьому випадку фізичний біль допомагає підлітку відчувати, що він живий.

"Коли я ріжу себе і відчуваю біль, я відчуваю себе живим, що я існую, що я є". Часто підлітки кажуть, що біль, краплі проступаючої крові, викликають у них дуже приємні переживання, вони перебивають ті почуття, які мучили їх до нанесення порізів.

Що робити у таких ситуаціях батькам

Спокій

Спокійний голос, спокійна поведінка. Не потрібно криків, скандалів, висміювання, принижень. Вдихніть та видихніть, якщо потрібно - повторіть 3 рази. Скористайтеся правом побути наодинці з собою, щоб придумати, як поводитися далі. Зараз ваше основне завдання - допомогти своїй дитині.

Поговоріть з дитиною

Скажіть їй, що ви знаєте, що це таке (бачили передачу, дивилися статтю, хтось розповідав). Проговоріть свої власні переживання і зізнайтеся у безпорадності. Запропонуйте звернутися за допомогою: "Мені здається, що це тебе не кішка дряпає, і ти не випадково подряпалась. Схоже це ти сама собі так робиш. У підлітків таке часто буває і мені страшно таке бачити у тебе. Я не знаю, як тобі можу допомогти. Варто звернутися до психолога, як думаєш?"

Ви повинні показати підлітку, що любите його, підтримуєте і ні в чому не звинувачуєте. Не бійтесь показати, що ви перелякані чи розгублені. Вам потрібно зав'язати діалог, щоб ви змогли запропонувати йому кваліфіковану допомогу.

Перші ознаки селфхарму

Використання одягу з довгими рукавами - навіть, коли спекотна погода.

Тривале затримування у ванній на самоті, після чого намагання як можна швидше потрапити у свою кімнату (до свого ліжка)

Носіння колючих або ріжучих предметів з собою та незмога пояснити, з якою метою.

Подряпини та порізи, які пояснюються тим, що "кішка подряпала", "крізь кущі продирався" або взагалі без пояснень.

Важливо

Головна помилка, яку часто роблять батьки - сварять, засуджують, говорять неприємні речі, вимагають припинити, починають слідкувати, грубо перевіряють руки та тіло. Це неприпустимо!

Такий підхід зі сторони батьків викликає негативну реакцію у підлітка і бажання сховатися, закритися і зробити собі шкоду. Налагодити розмову чи взагалі контакт після такої реакції буде вкрай складно.

Небезпека селфхарму в тому, що сильна травматизація може викликати більш серйозні пошкодження та необхідність звернутися до лікаря негайно. А у деяких випадках навіть смерть.

 

Батьки, будьте уважні до своїх дітей!