Як правильно хвалити дітей: психологічні поради для батьків

Передусім скажу про те, що хвалити дитину необхідно!  За допомогою правильної похвали можна відзначити успіхи дитини, а також вселити їй віру у свої сили та заохотити до нових звершень.

Похвала має, навіть у малих кількостях, величезну силу і необхідна будь-якій людині, майже як ковток води або свіжого повітря. Вона дає свіже дихання, зрошує та живить бажання та прагнення, мотивує. Хвалити дитину потрібно. Похвала, частково, допомагає йому створити позитивний та реалістичний образ самого себе. Вона концентрує дитину на її успіхах, зміцнює впевненість у власних силах, мотивує на нові досягнення. Завдяки їй у дітей з'являються бажання та інтерес до нової діяльності.

Відсутність похвали, ігнорування зусиль дитини призводить до зворотного результату. У дітей зникає інтерес, вони стають апатичними, байдужими, лінивими. Сильно похвали потребують діти сором'язливі, тривожні.

Психологи зазначають, що батькам краще сфокусувати свою увагу на підтримці сина чи доньки, адже вона дасть дитині внутрішню силу. А похвала має лише тимчасовий “допінговий” ефект і може викликати залежність, а тому хвалити дітей треба правильно.

Зокрема, батькам слід:

1.    Бути щирими та фокусувати увагу на тому, що саме дитині вдалося: замість “Молодець! Красиво”, – краще сказати “Як ти чудово це намалював, дерева немов справжні!”;

2.    Не знецінювати досягнення дитини та уникати “але”: замість “Ти такий молодець, зібрав іграшки, але міг би й швидше”, – краще сказати “Вау, ти зібрав іграшки зі швидкістю супергероя, ще б на кілька секунд швидше, і був би світовий рекорд”;

3.    Оцінювати зусилля дитини, аби вона навчилася цінувати свою роботу: Наприклад, коли дитина отримала 12 балів за реферат, скажіть їй “Ти так старанно готувалася й знайшла багато цікавих фактів. Чи складно тобі було виступати перед авдиторією?”;

4.    Не порівнювати свою дитину з іншими: замість “Ти найкраще за всіх пишеш твори!”, – краще сказати “Ти так точно підібрав слова. Так пишуть справжні письменники”;

5.    Оцінювати вчинки дитини, а не її саму: замість “Хороший хлопчик, прибрав за собою посуд”, – краще сказати “Чудово впорався, усі тарілки цілі. Пишаюся тобою”.

Якщо ви не знаєте, за що похвалити дитину, придумайте це! Головне, що тут повинно бути передано дитині, це щира віра в її можливості.