Як підготуватись до НМТ: 5 порад для спокійного складання іспитів

Національний мультипредметний тест є важливим етапом у житті кожного випускника.

Від цього іспиту фактично залежить подальша можливість вступу до омріяного закладу вищої освіти, а така серйозність лише посилює природне хвилювання перед випробуванням.

Звичайно, щоб вдало скласти національний мультитест, необхідні знання та натренованість у виконанні завдань, однак і без правильного психологічного налаштування тут годі обійтися.

Як психологічно підготуватися до важливих іспитів і зменшити хвилювання?

Організаційна підготовка

Щоб уникнути зайвих хвилювань – озбройтеся обізнаністю. Отримайте вичерпну інформацію про умови та формат іспиту, вивчіть усі його особливості та вимоги.

Також уточніть дати та час іспитів. Створіть для себе календар з важливими датами випробувань, щоб нічого не проґавити й не перейматися зайвий раз.

Така попередня підготовка допоможе зняти перший стрес, зробить процедуру складання іспитів прозорою та зрозумілою, гарантуватиме, що в процесі ви нічого не забудете, а на самому іспиті не доведеться перейматися, що ви чогось не розумієте.

Систематизуйте своє навчання

Велику кількість хвилювань перед національним мультитестом викликає думка, що часу на вивчення та повторення необхідного матеріалу не вистачить.

Щоб систематизувати своє навчання й в ніч перед іспитами спокійно відпочивати, а не повторювати в паніці всю інформацію, складіть графік вивчення і повторення матеріалу.

Так ви будете впевнені, що нічого не пропустите і до важливої дати точно встигнете засвоїти знання.

Ефективній підготовці до мультитесту сприятиме системтичне виконання тестових завдань на сайті ЗНО-ОНЛАЙН.

Дбайте про свій відпочинок та здоров’я

Випускники часто починають впадати в крайнощі. Одні цілодобово вчать навчальний матеріал, а інші ж насолоджуються відпочинком, зрідка гортаючи підручник. Насправді ж для гарної підготовки й подальшого зменшення хвилювань важливо дотримуватися балансу.

Чергуйте навчання та відпочинок. По-перше, це покращить запам'ятовування, а по-друге, перерви від навчання даватимуть можливість розслабитися та зменшити рівень напруження.

Крім того, щоб мозок гарно працював, дбайте про своє здоров'я. Дотримуйтеся режиму сну, збалансовано і поживно харчуйтеся та не забувайте про фізичну активність.

Напередодні іспиту не навантажуйте себе

У переддень іспиту рівень тривоги, переживань та бажання ще раз переглянути всю інформацію може зашкалювати. Однак важливо опанувати себе та відпочити.

Напередодні національного мультитесту відкладіть усе, не повторюйте більше нічого. Улаштуйте день тиші та спокою: прогуляйтеся на свіжому повітрі, прийміть душ, підготуйте одяг та документи.

Одним словом, оберіть активності, які допомагатимуть налаштуватися на важливий день і зменшити рівень напруження.

Вивчіть техніки заспокоєння, які можуть знадобитися під час іспиту

У день тестування може бути важко опанувати своє хвилювання. Щоб впоратися з ним більш впевнено, можна вивчити техніки релаксації та попрактикувати їх напередодні.

Зокрема, подолати стрес на іспиті допоможе метод Бенсона. Для того, щоб заспокоїтися, цей американський лікар та професор радить послідовно виконати такі дії.

Сядьте зручно.

Заплющіть очі.

Розслабте тіло – від м’язів ніг до м’язів обличчя.

Дихайте носом – легко, вільно й глибоко, відстежуючи, як повітря проходить шлях до легенів.

Наприкінці видиху промовте подумки: “Один”. Потім вдихніть повітря й видихніть: “Два”. І так далі.

Дихайте так кілька хвилин, зберігаючи позу.

Розплющіть очі.

Ця та подібні техніки допомагають внормувати стан і зменшити тривогу, тож стануть ефективними помічниками на НМТ.

 

Поради батькам і дітям: як розпізнати булінг і реагувати на його прояви

Що робити батькам, які дізналися про те, що їхню дитину цькують у школі? Як поводитися дитині, яка стала об’єктом булінгу? І яке покарання чекає на кривдника?

 

Булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого

 

Закон України «Про освіту» містить типові ознаки булінгу:
• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та (або) фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та (або) спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Як батькам розпізнати булінг щодо своїх дітей:
• у дитини зникає бажання ходити до школи;
• діти уникають участі у спільних шкільних заходах;
• у дитини спостерігаються різкі зміни настрою;
• у дитини пропадають речі або вона приносить їх додому у зламаному чи пошкодженому вигляді;
• у дитини немає друзів у школі;
• дитина відчуває погіршення стану здоров’я.

Як батькам реагувати на ознаки булінгу:
• з дитиною необхідно обговорювати цю проблему якомога спокійніше;
• необхідно створити відчуття захищеності та спокою;
• уникайте звинувачень та не перетворюйте розмову на допит;
• спробуйте знайти чи розробити спільне рішення, яке дасть можливість дитині почуватись більш захищеною;
• необхідно негайно повідомити про факти булінгу адміністрацію школи;
• з метою притягнення винуватців необхідно повідомити про факти цькування до поліції;
• доречним буде отримати консультацію у психолога.

Поради дітям, як поводитися із кривдником
• Якщо це можливо, ігноруйте кривдника і уникайте контактів з ним.
• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, демонструйте силу духу.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Чим агресивніше ви реагуєте, тим більше шансів опинитися у загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.
• Радимо при явних ознаках вчинення булінгу викликати поліцію, яка має повноваження приїхати, припинити правопорушення та скласти протокол про притягнення до адміністративної відповідальності кривдника, який потім буде розглянутий судом.

 

Відповідальність за вчинення булінгу
Юридична відповідальність за вчинення булінгу виписана в статті 173-4 Кодексу України Про адміністративні правопорушення.
1) Вчинення булінгу без обтяжуючих обставин: штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
2) Булінг вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
3) Булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років: штраф на батьків або осіб, які їх замінюють, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
4) Булінг вчинений групою осіб або повторно малолітньою або неповнолітньою особою віком від 14 до 16 років: штраф на батьків або осіб, які їх замінюють, від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
5) Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу: штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Якщо під час булінгу вчиняються дії, які підпадають під ознаки інших правопорушень, то покарання наступає за такі дії додатково. Наприклад, коли під час цькування особі завдаються тілесні ушкодження, такі дії вже будуть підпадати під дію Кримінального кодексу України, і в залежності від тяжкості тілесних ушкоджень наставатиме відповідальність.
Крім того, якщо у процесі булінгу була завдана майнова шкода (пошкоджено майно, витрати на лікування), то кривдник або його батьки нестимуть цивільно-правову відповідальність, яка полягає в обов’язку відшкодувати завдану майнову шкоду.

Що таке селфхарм та як реагувати на дивні "котячі подряпини" у підлітків

Чому підлітки ріжуть собі тіло та що можуть зробити батьки.

Підлітковий вік - це майже завжди складний період життя, як у самих дітей, так і у батьків. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, перепадів настрою. Підліткам складно контролювати та розбиратися у власних емоціях, навіть якщо поруч люблячі близькі. В такі періоди у підлітків можуть бути прояви аутоагресії та інколи це має дуже шкідливі наслідки.

З чим стикаються підлітки

У підлітковому віці діти проходять складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями, щоб зіштовхнутися з реальністю дорослого життя. Маленькій людині доводиться шукати своє місце у світі повному боротьби та конкуренції.

Підліток - це вже не дитина, але й ще не дорослий. У навколишніх до нього багато вимог, йому вже додають обов'язки, його перестають сприймати дитиною і часто говорять: "ти вже дорослий".

Батькам у цей період знайти спільну мову з підлітком дуже складно. У батьків є досвід і розуміння світу, але підлітку здається, що його ніхто не розуміє, не чує і не може надати допомогу. Важко всім: підлітку, батькам, братам та сестрам, бабусям і дідусям, вчителям. І цей шлях дорослішання підлітка доводиться проходити всім разом.

Дуже багато залежить від того, які стосунки батьки побудують з дитиною - відкритість та доступність у будь-яких ситуаціях дозволяють пройти цей період без сильних потрясінь.

 Підтримка близьких допомагає увійти підлітку в доросле життя психологічно здоровою людиною, яка приймає і любить себе, вміє любити, прагне до прояву своїх можливостей і талантів.

Що таке селфхарм

Це найпоширеніший у підлітків прояв аутоагресії. Проявляється нанесенням собі подряпин та порізів. Підліток може пошкоджувати будь-які ділянки тіла, найчастіше - кисті, зап'ястя, передпліччя, стегна, живіт, зона ребер.

Пошкодження наносяться гострими предметами: голками, канцелярським ножем, лезом, ножицями та навіть нігтями. Глибина таких ушкоджень - від подряпин до пошкодження вен та сухожиль. Однак такі самоушкодження наносяться без мети вчинити суїцид.

Також можуть бути обпалення шкіри, висмикування волосся, перетискання та удари по частинах тіла, перешкоджання загоєнню ран.

Чому підлітки себе ріжуть

Основна мета - викликати фізичний біль. Бо він на час притупляє емоційний біль, відчуття провини, тривоги, депресії, болісні спогади.

Фізично, при нанесенні порізів, в організмі виділяється велика кількість ендорфінів, які здатні зменшувати біль і покращувати емоційний стан.

Однак такий спосіб призводить тільки до тимчасового душевного полегшення, і після згасання фізичного болю і припинення дії ендорфінів емоційні страждання повертаються і самоушкодження повторюється знову.

Поширені  причини селфхарму:

1. Сильний емоційний стрес або тривале психологічне напруження, яке відчуває підліток

Причиною переживань підлітка в таких ситуаціях найчастіше бувають відносини з батьками, друзями, вчителями. Не знаходячи виходу своєї агресії, підліток переносить агресію на себе, тим самим переносить увагу від складних життєвих ситуацій

Наприклад, підлітка насварили або покарали за щось. У відповідь на це у нього природним чином виникає образа, він вважає, що все це несправедливо стосовно нього. Навіть якщо він і був винен, він може вважати, що з усіх дітей в сім'ї частіше всіх карають його.

Підліток не може висловити агресію стосовно старших. "Не кричи на матір", "Я твій батько, не смій так зі мною розмовляти", "Як ти розмовляєш зі старшими" - зазвичай ці фрази вимовляються підвищеним голосом, якщо не надривним криком і можуть супроводжуватися фізичним покаранням.

Інколи батьки виховують дитину, маніпулюючи на почутті провини - щоб мати важелі тиску на дитину з метою маніпуляції нею. Приклади фраз, за ​​якими дорослі можуть розпізнати у себе ознаки маніпулятивної поведінки стосовно дітей:

"ми для тебе все робимо, а ти ..."

"мені через тебе довелося стільки витерпіти"

"я собі багато в чому відмовляю, щоб у тебе було ... "

"подивися, до чого ти маму (тата, бабусю, дідуся, брата, вчительку) довів"

"ми тебе всім забезпечуємо, де твоя вдячність"

"ми стільки працюємо, щоб у тебе було все, а ти це не цінуєш"

"ти вже дорослий"

"у твої роки у мене не було того, що є у тебе" тощо.

Буває і таке, що підлітка ні в чому не звинувачують, практично не маніпулюють, не сварять, але сама атмосфера в сім'ї не зовсім сприятлива.

Підлітки можуть переносити на себе відповідальність за те, що відбувається в родині, зокрема, між батьками.

Наприклад, підліток звинувачує себе в тому, що його батьки часто сваряться або розлучаються. Те, що його провини в цьому немає, він зрозуміє набагато пізніше, коли виросте.

2. Неприйняття свого тіла

У підлітковому віці хлопчики та дівчатка часто бувають незадоволені своєю зовнішністю, соромляться її, іноді це переростає в ненависть підлітка до самого себе і свого тіла. Швидше за все в даній ситуації до самоушкодження приєднається розлад харчової поведінки, який може супроводжуватися переїданням, обмеженням певного виду продуктів, викликанням блювоти, прийомом проносних.

3. Заклик про допомогу

Іноді аутоагресивні дії можуть мати демонстративний характер - підліток хоче привернути до себе увагу близьких, отримати допомогу, співчуття і розуміння. В цьому випадку порізи частіше наносяться на відкриті ділянки тіла, щоб оточуючі могли їх помітити.

"Як давно вашу дитини дряпає кішка?" - найбільш часте питання, що задається батькам в такій ситуації. Але дорослі не завжди звертають увагу на ушкодження, а іноді вважають, що це все кішка або собака подряпала їх дитину, навіть якщо кішки немає, вони можуть думати, що це сусідська, вулична або кішка іншого.

Часто, на ділянках шкіри, яка знаходиться постійно під одягом, ми зможемо також побачити безліч більш глибоких порізів.

Небезпека полягає в тому, що не завжди підліток може контролювати процес нанесення порізів і, трохи сильніше натиснувши, може пошкодити вени. У такому випадку може знадобитися медична допомога і чим швидше, тим краще.

Варто згадати, то найчастіші причини суїцидів серед підлітків саме демонстративні, з метою покарати кривдника, щоб він страждав.

4. Внутрішня порожнеча, самотність

У деяких випадках самоушкодження може бути викликано відчуттям внутрішньої емоційної порожнечі та самотності. В цьому випадку фізичний біль допомагає підлітку відчувати, що він живий.

"Коли я ріжу себе і відчуваю біль, я відчуваю себе живим, що я існую, що я є". Часто підлітки кажуть, що біль, краплі проступаючої крові, викликають у них дуже приємні переживання, вони перебивають ті почуття, які мучили їх до нанесення порізів.

Що робити у таких ситуаціях батькам

Спокій

Спокійний голос, спокійна поведінка. Не потрібно криків, скандалів, висміювання, принижень. Вдихніть та видихніть, якщо потрібно - повторіть 3 рази. Скористайтеся правом побути наодинці з собою, щоб придумати, як поводитися далі. Зараз ваше основне завдання - допомогти своїй дитині.

Поговоріть з дитиною

Скажіть їй, що ви знаєте, що це таке (бачили передачу, дивилися статтю, хтось розповідав). Проговоріть свої власні переживання і зізнайтеся у безпорадності. Запропонуйте звернутися за допомогою: "Мені здається, що це тебе не кішка дряпає, і ти не випадково подряпалась. Схоже це ти сама собі так робиш. У підлітків таке часто буває і мені страшно таке бачити у тебе. Я не знаю, як тобі можу допомогти. Варто звернутися до психолога, як думаєш?"

Ви повинні показати підлітку, що любите його, підтримуєте і ні в чому не звинувачуєте. Не бійтесь показати, що ви перелякані чи розгублені. Вам потрібно зав'язати діалог, щоб ви змогли запропонувати йому кваліфіковану допомогу.

Перші ознаки селфхарму

Використання одягу з довгими рукавами - навіть, коли спекотна погода.

Тривале затримування у ванній на самоті, після чого намагання як можна швидше потрапити у свою кімнату (до свого ліжка)

Носіння колючих або ріжучих предметів з собою та незмога пояснити, з якою метою.

Подряпини та порізи, які пояснюються тим, що "кішка подряпала", "крізь кущі продирався" або взагалі без пояснень.

Важливо

Головна помилка, яку часто роблять батьки - сварять, засуджують, говорять неприємні речі, вимагають припинити, починають слідкувати, грубо перевіряють руки та тіло. Це неприпустимо!

Такий підхід зі сторони батьків викликає негативну реакцію у підлітка і бажання сховатися, закритися і зробити собі шкоду. Налагодити розмову чи взагалі контакт після такої реакції буде вкрай складно.

Небезпека селфхарму в тому, що сильна травматизація може викликати більш серйозні пошкодження та необхідність звернутися до лікаря негайно. А у деяких випадках навіть смерть.

 

Батьки, будьте уважні до своїх дітей!

 

 

НЕСТАНДАРТНІ ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО НМТ

🟣1. Не вчіться, а вчіть когось

Що спадає на думку, якщо залишилося обмаль часу до тестування? Звісно, вчитися з ранку до ночі. Але стрес робить цей звичний процес не таким ефективним, як завжди. І що довше ви повторюєте матеріал протягом доби, то гірше він осідає в голові. Перерви допомагають не завжди і не повністю. 

Краще спробуйте навчити когось так, щоб він усе запам’ятав. Уявіть, що ви — репетитор, який готує до НМТ. По-перше, комусь вже це допоможе обманути підсвідомість, ніби перевіряти будуть не вас і напружуватися немає чого. Серйозна відповідальна справа стає грою — це теж розкриває наш потенціал. Бо креативність прокидається, коли є цікаві обставини та нестандартні умови. По-друге, коли ми пояснюємо, мозок намагається виокремити головне, відновити взаємозв’язки. По-третє, те, що ми не лише читали, а й проговорювали, краще запам’ятовується, бо підключається слухова пам’ять. 

Кого вчити? Якщо є час, пройдіть, так би мовити, кілька рівнів. Однокласник, який гірше вас знає матеріал, але вмотивований (бо теж чекає НМТ), — базовий рівень. Мама, трішки молодший брат чи сестра, інший родич, якому це все не потрібно, але слухає заради вас, — складний рівень. А просунутий — пояснити питання дитині 6–10 років так, щоб вона зрозуміла основне. Як казав Альберт Енштейн: «Якщо ви не можете пояснити щось шестирічній дитині, ви самі цього не знаєте». А ось якщо можете, тестами вас не налякати!

🔵2. Не заспокоюйтеся, а хвилюйтеся

Спокій — не ідеал, бо не дає продемонструвати все, на що ви здатні. Нетривалий стрес мобілізує всі сили. Гіпоталамус активно виробляє гормон норадреналін. А той покращує пам’ять, здатність до обробки інформації, концентрацію уваги. Саме через це приймати заспокійливі — погана ідея, все одно не будете на вершині можливостей. Вони допоможуть тільки якщо стрес тривалий, мозок різко втомлюється, й інші нейрохімічні процеси заважають вчитися. Тому хвилюватися слід правильно: «пунктирними лініями». Є стрес — немає — знов є. Змістіть акцент із тестування на кожен окремий блок інформації, яку треба згадати. 

А ще хвилювання слід пояснити самому собі (підсвідомості) не як страх, а як азарт. «Зможу чи ні? Слабо запам’ятати оце одне питання? А ще це? Якщо відповім правильно, дам собі нагороду. Є, ура! А із цим — ні, не вдалося. Нічого. Зараз заспокоюся, я ж іще не на НМТ. Знову спробую». 

🟡3. Повторюйте не один предмет, а три

Ця порада підійде не всім, але існує чимало людей, в яких домінує права півкуля мозку. Ось для них це буде знахідкою. Учнів зазвичай привчають закінчувати одну справу, перш ніж починати іншу. Але люди, про яких ідеться, з образним мисленням, мають перемикатися, щоб зберігати високу працездатність. Якщо вони зосереджуються на чомусь одному, їхня ефективність падає. 

Спробуйте так: видрукуйте ймовірні запитання з трьох блоків НМТ (із демонстраційного тесту, наприклад), розріжте на «екзаменаційні білети» та перемішайте. Тягніть — згадуйте матеріал. Якщо відчуєте, що в голові прояснилося і менше хвилюєтеся, значить, це ваш шлях. 

🟢4. Не розслабляйтеся, а напружте м’язи

Якщо відчуваєте, що надто напружені напередодні чи вже під час тестування, не змушуйте себе розслабитися. Адже для цього слід мати навичку. Якщо ж не вмієте знімати напруження, це спрацює навпаки, як з наказом не думати про зелену макаку. Обов’язково на думку спадає мавпа трав’яного кольору. Тобто увага на м’язових затисках збільшує їх. 

Скористайтеся натомість методом парадоксальної інтенції (спрямування мислення). Простіше кажучи, робіть усе навпаки. Напружте м’язи, як тільки можете, намагайтеся триматися так якомога довше. І раптом відчуєте, як обм’якнете і повністю розслабитеся. 

Це правило діє і напередодні перевірки знань: чергуйте повторення та  фізичні вправи. 

🟣5. Не зубріть усю ніч, а відпочиньте

Здається логічним використати весь час, що є, напередодні НМТ. Але брак сну значно підвищує хвилювання, тривогу, погано впливає на пам’ять. Якщо спростити: людина, яка добре відпочила вночі, згадує і те, що ледь знала. А сонна забуває навіть знайоме. Тож ви можете повторити за ніч з десяток тем, але ризикуєте всім, що вивчили раніше.

🔵6. Робіть шпаргалки, але залиште вдома

Коли людина намагається на невеличкій площі занотувати величезні обсяги інформації, вона автоматично обирає важливе, підкреслює зв’язки елементів. Також коли пишете, друкуєте, малюєте, ви залучаєте кінестетичну пам’ять, яка може бути міцнішою за зорову.

Підсвідомість теж можна обдурити: відповіді на запитання тепер можна помацати, і це дає відчуття, що все під контролем. Зі «шпорами» спокійніше? Чудово! Але залиште їх вдома. Ми не радимо зазіхати на академічну доброчесність. 

🟡7. Тренуйтеся не відповідати, а пропускати запитання

Поширена помилка на тестуванні — застрявати на складних завданнях або тих, у відповідях на які маєте сумніви. Час минає, і можна впоратися з міцним горішком, але на десяток питань не встигнути відповісти. Оберіть ЗНО минулих років, безкоштовно пройдіть демонстраційний мультитест від iLearn, але цього разу зосередьтеся на часі. На що відповідаєте найдовше? Спробуйте щоразу збільшувати швидкість проходження тестування. Скажімо, до години замість двох. Для цього пропускайте те, що займає найбільше часу. Знайдіть оптимальний для себе варіант кількості та якості: щоб більшість відповідей ви встигали давати, але робили це швидко. 

Якщо (як у пораді №3) повторюєте по видруках, попросіть друга чи родича додати математичні завдання, які не мають розв’язання, неправильно сформульовані питання з історії тощо. Вчіться їх розпізнавати та спокійно відкладати.

Окрім того, що буде легше не застрягати, ви почуватиметеся спокійніше, адже на НМТ у вас так багато часу на відповіді!

🟢8. Згадайте мінімум, а не максимум

Розкажіть (краще надиктуйте на аудіо) або запишіть усе, що знаєте з кожної теми, яка винесена на НМТ. Якщо якісь питання провисають, загалом це все одно ваш багаж. Те, що ви точно не забудете. Переслухайте, передивіться, зосередьтеся на тому, що вже є у вашій голові. Ви відчуєте, як стає спокійніше. Підсвідомості потрібні матеріальні підтвердження того, що ви знаєте. Ось тепер можна добирати там, де є прогалини в знаннях. Намагайтеся не вивчити кожну тему ідеально в останню мить, а проходитися по всьому обсягу. Перевіряйте себе кілька разів. Якщо багаж збільшується, ви на правильному шляху. Ваш мозок пересвідчиться, що панікувати не варто, і ймовірність зрозуміти більше питань тесту зросте.  

🟣9. Не сидіть у тиші — співайте

Звуки заважають? Кому як. Одна з методик, яка дає змогу повторювати та заспокоюватися при цьому: співати матеріал під улюблену музику. Ні, ніхто не вимагає римувати, потрапляти в ноти. Головне: приємний ритм допомагає бути в оптимальному режимі легкого і приємного хвилювання. Дати, терміни вигукуйте під улюблені пісні — і вони легше закарбуються в пам’яті. 

🟡10. Дотримуйтеся безглуздих ритуалів 

Ні, психологи не вірять у студентські прикмети. Одягати футболку, в якій щастить, або класти під подушку підручник — це просто ритуал, який ні на що не впливає. Ні на що, окрім нашого мозку: ритуали знижують емоційне напруження, допомагають повірити, що в нас усе під контролем. Якщо інші способи заспокоїтися не допомагають, спробуйте цей, але з гумором. 

🟣11. Заплануйте справи після НМТ

Подумайте про те, що будете робити після завершення тестування. Заплануйте просто на цей вечір справу, яку давно відкладали. Скажімо, зустрітися з приятелем, якого давно не бачили, продемонструвати рідним хобі, яким займаєтеся, знайти спортивні заняття влітку, попри воєнний стан, допомогти старенькій сусідці. Це має бути не лише чимось приємним, а й досить важливим для вас. Суть у тому, щоб відчувати: життя після тестування не завершується. Думайте про те, що робитимете після НМТ, і хвилювання зменшуватиметься. 

🟢12. Не повторюйте, а змінюйте

Саме слово «повторювати» — помилка. Адже пам’ять краще сприймає не те, що подається багато разів одноманітними порціями, а те, що емоційно забарвлено. Тоді в організмі виділяється гормон дофамін, який покращує здатність до навчання, збільшує нашу мотивацію.

Якщо намагатися те саме хоча б згадати іншими словами, це вже дасть новий поштовх. Можна пофантазувати на тему: а якби в певний час до влади прийшла інші історична постать? А якщо в задачі замінити червоні та жовті яблука на гуманоїдів і рептилоїдів? Різноманітність — ключ до легкого повторення матеріалу, а це принесе більшу впевненість на НМТ.

Як не стати жертвою торгівлі людьми під час війни:

– не віддавайте ні за яких умов оригінали документів і майте їх постійно при собі, копії цих документів покладіть у різні місця;

– не потрібно приймати пропозицію про роботу, яка є сумнівного характеру;

– не беріть в борг у незнайомих людей та не дозволяйте іншим стороннім особам оплачувати послуги, щоб не бути втягнутим в боргову залежність;

– перебувайте на постійному контакті з рідними та близькими, не віддавайте незнайомим людям свій мобільний телефон або інші засоби зв’язку;

– не погоджуватися виконувати жодну роботу без підписання трудового договору або контракту, який повинен бути зрозумілим;

– вивчіть номери екстрених служб країни, в якій ви перебуваєте.

Потрапляння людини в ситуацію торгівлі людьми спричиняє порушення прав кожного громадянина, таких як право на життя, повагу до гідності, на свободу та особисту недоторканність, свободу пересування та інші.

Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (працює на базі Представництва міжнародної організації з міграції в Україні)

0 800 505 501 дзвінки в межах України безкоштовні

527 безкоштовно для абонентів МТС, Київстар, life:)

 25 ЛИСТОПАДА 2024 РОКУ СТАРТУЄ ЩОРІЧНА ВСЕУКРАЇНСЬКА АКЦІЯ 

     «16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА»

Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї.  Насильство – це не приватна  справа, а суспільна проблема.

Домашнє насильство – це протиправні дія або бездіяльність (а також погрози їх вчинення) у формі фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства, що вчиняються у визначеному колі осіб, незалежно від місця їх проживання.

Домашнє насильство – це не лише про завдані побої. Насправді ж воно включає десятки форм насильницької поведінки. Але у всіх цих різновидів є спільні ознаки: відсутність поваги до іншої особи, прагнення влади та контролю над ним або нею, керування його або її рішеннями та діями.

Насильство не має ставати нормою!

Якщо Ви особисто або Ваші знайомі потерпаєте від домашнього насильства та потребуєте допомоги -  не чекайте! Звертайтеся!

 1. Негайно телефонуйте за номером «102».

 2. У разі, якщо ви стали жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства, НЕГАЙНО вирушайте на прийом до лікаря.

3. Скористайтесь правом на встановлення обмежувального припису.

4. Якщо ви потребуєте вирішення юридичних питань – скористайтесь своїм законним правом на безоплатну правову допомогу.

 

1547 – Єдина гаряча лінія  для осіб, які постраждали від домашнього насильства, (https://1547.ukc.gov.ua/), +38 (044) 284-19-15 для дзвінків з-за кордону (цілодобово)»;

0 800 213 103 єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;

0-800-500-202 «Сall-центр» Національної поліції; 

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації («Ла Страда – Україна»);

0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 національна дитяча «гаряча лінія» («Ла Страда – Україна»).

 

Як батькам говорити про вплив алкоголю 

з дітьми різного віку.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) стверджує, що алкоголь сприяє виникненню понад 200 різних типів захворювань і травм, у тому числі раку ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, печінки, прямої кишки та грудних залоз.

Алкоголь погіршує функції мозку, впливаючи на ті його частини, які відповідальні за емоційну регуляцію, контроль імпульсів, мислення, прийняття рішень і формування пам’яті. Ці ділянки мозку не повністю розвинені в підлітковому віці, і вживання алкоголю у цей період може призвести до тривалих негативних наслідків.

Якщо батьки з раннього віку регулярно будуть розмовляти з дітьми відповідно до їх віку про алкоголь та його вплив, діти будуть краще поінформовані, коли стануть підлітками.

 

Дошкільний вік

Діти дошкільного віку не готові до великої кількості інформації про алкоголь. Але ви можете подати хороший приклад, відповідально ставлячись до алкоголю та пропагуючи здоровий спосіб життя.

Розпочати розмову про алкоголь, можна наприклад, коли ви разом дивитесь телевізор і бачите рекламу алкоголю.

Запитайте своїх дітей, як вони ставляться до того, що побачили або почули — ви дізнаєтесь багато про те, що вони думають.

Ви можете запитати дитину, чи знає вона, як вживання алкоголю впливає на організм. Пояснюйтепросто: алкоголь уповільнює тіло та розум.

При обговоренні зосереджуйтесь на сьогоденні — довготермінові наслідки не мають такого значення для більшості дітей цього віку.

 

Вік від 8 до 11 років

Дітям цього віку варто розуміти про вплив алкоголю та про те, чому він небезпечний для росту тіла та розуму.

Ви можете говорити про короткочасні ефекти алкоголю, наприклад:

• порушення координації
• змінене сприйняття та емоції
• змінена поведінка, включаючи ризиковану або агресивну поведінку
• неприємний запах з рота
• похмілля (наприклад, головний біль, м’язові болі, діарея, нудота, втома, слабкість, тремтіння тощо)

Варто наголосити й про довгострокові наслідки, такі як:

• проблеми зі шлунком
• пошкодження печінки
• пошкодження серця і мозку
• втрата пам’яті

 

Вік від 12 до 17 років

Батьки є зразком для наслідування і для підлітків. Тож подавайте хороший приклад, відповідально вживаючи алкоголь (або не вживаючи його взагалі), не вживайте алкоголь як засіб для зняття стресу та ніколи не сідайте за кермо після того, як випили. Регулярні чесні розмови з дітьми допоможуть їм приймати правильні рішення.

При розмові з підлітками, намагайтесь уникати лекцій про алкоголь чи використовувати тактику залякування.

Натомість опирайтесь на вагомі причини, чому не вживати алкоголь, наприклад:

• Вживання алкоголю в підлітковому віці може призвести до проблем з алкоголем у дорослому.
• Підлітки, які вживають алкоголь, частіше мають проблеми в школі.
• Вживання алкоголю може зашкодити спортивним результатам.
• Споживання алкогольних напоїв спричиняє багато видів раку
• Вживання алкоголю може призвести до довготермінових змін мозку.

Завдяки регулярним розмовам про алкоголь і тому, що батьки є позитивним прикладом для наслідування, батьки можуть сформувати ставлення дітей до алкоголю та налаштувати їх на здоровий вибір.

 

Бути

Рекомендації батькам щодо профілактики агресивної поведінки підлітків

 

    Агресія – індивідуальна або колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи.

     Агресивність супроводжують:

·         неадекватне самооцінювання (занижене або завищене),

·         неадекватний рівень домагань, що не відповідає можливостям підлітка;

·         підвищена емоційна напруженість і тривожність;

·         різний ступінь неадекватності уявлень підлітків про своє місце в сім'ї, про ставлення до них однолітків,

·         низький рівень сформованості комунікативних навичок тощо.

     Агресія підлітків безпосередньо не пов'язана з порушенням усталених Правил і норм та відокремлюється від асоціальної поведінки

    Основними формами агресивної поведінки є:

·         фізична агресія, тобто застосування фізичної сили проти іншої людини;

·         негативізм, спрямований проти керівництва і встановлених правил;

·         підозріливість, тобто недовіра до людей, яка ґрунтується на переконанні, що вони мають намір зашкодити;

·         вербальна агресія, тобто вираження своїх почуттів через чвари, образи, приниження;

·         аутоагресія – агресія, спрямована на самого себе.

Агресивна поведінка підлітків постає як спосіб:

·         задоволення потреб у спілкуванні;

·         самовираження та самоствердження;

·         відреагування на неблагополучну обстановку в сім'ї та на жорстоке ставлення з боку батьків;

·         досягнення значущої мети.

     Таким чином, у підлітковому віці агресивна поведінка є своєрідним захисним механізмом.

     Враховуючи всі чинники, що беруть участь у становленні агресивної поведінки підлітків, можна попередити чи обмежити вияв форм агресії.

     У спілкуванні з агресивними дітьми потрібно виявляти чималі стриманість, терпіння, пам'ятаючи, що агресор тероризуючи інших, сам страждає від власної упертості, гнівливості, дратівливості. Почуття провини, порушення душевної рівноваги, незадоволеність не проходять в агресивних дітей, навіть якщо їм удається на когось вилити свої негативні емоції. Таким дітям необхідно дати зрозуміти, що дорослий (учитель, батьки, психолог) – їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Агресивні діти повинні переконатися, що їх люблять, а їхні вчинки псують враження при них, до того ж не приносять їм полегшення. Необхідно тактовно і послідовно навчати дитину самоконтролю, внутрішньої зібраності і стриманості. Перевести активність агресивної дитини в конструктивне русло допоможе вивчення її інтересів і схильностей. Поступове ускладнення завдань, що вимагають рішучості, сміливості, енергійності реакції, дасть змогу відвернути дитину від дріб'язкового «з'ясування відносин» і переключити на організацію спільної діяльності, успіх якої залежить від уміння співробітничати з іншими.